Краще за все ще перед народженням дитини звернутися до місцевого центру виплат допомоги при народженні дитини і проконсультуватися щодо допомоги й відпустки для догляду за дитиною. Консультанти центру виплат допомоги при народженні дитини підкажуть, які питання потрібно з’ясувати першочергово і що потрібно вирішити пізніше. Там ви також довідаєтесь, як отримати максимальну допомогу при народженні дитини. Адже є кілька моментів, не врахувавши які, мати або батько може втратити гроші. Якщо ви захочете, консультант центру виплат допомоги при народженні дитини заповнить заяву на виплату разом із вами. На сайті Федерального міністерства у справах сім’ї є калькулятор допомоги при народженні дитини, що допоможе з’ясувати, скільки ви отримаєте: https://familienportal.de/familienportal/rechner-antraege/elterngeldrechner
Коли треба подати заяву на виплату допомоги при народженні дитини?
Заяву на виплату допомоги при народженні дитини можна подати тільки після народження дитини. Рекомендується подбати про це наперед. Хоча допомогу при народженні дитини виплачують і заднім числом (максимум за три місяці), але розгляд заяви може тривати до шести тижнів. Якщо ви — матір, то маєте певний запас часу за умови, що перед народженням працювали. Адже в перші тижні після народження ви будете отримувати допомогу з материнства (Mutterschaftsgeld). Якщо ви — батько й хочете подати заяву про виплату допомоги при народженні дитини в перший місяць її життя, перший час вам доведеться обходитися без допомоги, тож відкладіть трохи грошей. Адже до першого переказу допомоги при народженні дитини мине кілька тижнів, і в цей час ви не матимете доходу. Якщо ви — неодружений батько й хочете відразу після народження малюка отримати допомогу при народженні дитини, бажано подати визнання батьківства ще до пологів.
Що потрібно для подання заяви?
Для подання заяви потрібні кілька документів. Один із документів — спеціально призначена для цієї мети офіційна копія свідоцтва про народження дитини. Її ви отримаєте автоматично, коли РАЦС (Standesamt) видасть вам свідоцтво про народження. Крім того, вам потрібні підтвердження дотеперішнього доходу — наприклад, довідка з місця роботи або остання податкова декларація. Якщо ви — мати й хочете отримувати допомогу з материнства, потрібно також надати довідку з лікарняної каси щодо допомоги з материнства на час після пологів, а також довідку з місця роботи про доплату до допомоги з материнства. Наприклад, це може бути розрахунок заробітної плати за період охорони материнства (Mutterschutzfrist). Бланки заяв можна отримати в центрі виплат допомоги при народженні дитини за місцем проживання. Там можна й дізнатися, чи потрібні якісь додаткові документи.
Планування на основі місяців життя
Чи не найскладніше питання — з якого моменту взяти відпустку для догляду за дитиною. Причина полягає в тому, що допомога при народженні дитини розраховується на основі місяців життя дитини. Вони не збігаються з календарними місяцями, тому легко можна випадково завдати собі фінансових збитків. Найкраще показати це на прикладі. Припустімо, що дитина народилася 25 травня. Першим місяцем життя тоді вважається період з 25 травня по 24 червня. Припустімо також, що ви — батько дитини й хочете із самого початку бути з матір’ю і малюком. Тому взяти відпустку для догляду за дитиною на вашій роботі потрібно з 1 червня. Це означає, що впродовж усього травня ви ще отримуватимете повну зарплату. Але з 25 травня ви отримуватимете й допомогу при народженні дитини. Отже, у травні ви шість днів паралельно отримуєте і звичайний дохід, і допомогу при народженні дитини. Унаслідок цього ви втратите гроші. Адже допомога при народженні дитини буде скоригована на дохід із 25 травня по 31 травня. Це означає, що ваша допомога при народженні дитини зменшиться. У більшості випадків ця проблема стосується батька, адже він не отримує допомоги з вагітності й пологів. У такому випадку звичайно буде краще взяти відпустку для догляду за дитиною тільки з 2-го місяця життя дитини. Якщо ви — батько й хочете не працювати вже на 1-му місяці життя дитини, на це раціональніше використати частину своєї відпустки. Те саме стосується й одностатевих партнерів, якщо партнерські стосунки офіційно зареєстровані.