У деяких ситуаціях жінкам під час вагітності або після пологів не можна виконувати їхню роботу взагалі або в тому самому обсязі, що й до вагітності. Причина цього — умови праці, що не відповідають вимогам до охорони здоров’я вагітних і породіль, а тому дають підставу на заборону працювати (Beschäftigungsverbot). Такі заборони регламентуються законодавчо, а їхня мета — захистити вас і вашу дитину. Додатково до цього можна взяти лікарняний у лікаря. Різновид заборони або лікарняного залежить від конкретної ситуації. Для всіх вагітних заборона працювати діє під час періоду охорони материнства протягом шести тижнів до народження, а також восьми тижнів після нього. Однак у період охорони материнства до пологів заборона не цілковита. Якщо хочете, ви таки можете працювати в цей час. Натомість після пологів цього ніяк не можна робити. Якщо дитина народилася до 37-го тижня вагітності або з хворобою, заборона працювати після пологів збільшується до дванадцяти тижнів.

Закон зобов’язує вашого роботодавця скласти загальну оцінку ризиків для всіх робочих місць на фірмі. В аналізі потрібно врахувати й випадки, коли котрась зі співробітниць вагітна або годує груддю. Докладніше про оцінку ризиків можна дізнатися в Німецькому фонді загальнообов’язкового страхування від нещасного випадку (DGUV) і в промисловій інспекції відповідної федеральної землі. Коли ви повідомите роботодавцю про свою вагітність, він має зробити ще одну оцінку ризиків на робочому місці персонально для вас. Оцінка має відображати, чи є на робочому місці ризики, що загрожують вашому здоров’ю і здоров’ю дитини під час вагітності і після пологів, а якщо є, то які саме. Якщо є якась небезпека, умови роботи мають бути змінені або керівництво має запропонувати вам інше, безпечне робоче місце. Якщо це неможливо, вас повинні зовсім відсторонити від роботи.

Для вагітних співробітниць підприємств діє загальна заборона працювати на робочих місцях, де потрібна важка фізична праця. Вам заборонено працювати й тоді, коли на робочому місці ви контактуєте з небезпечними для здоров’я речовинами або працюєте в умовах високої/низкої температури, у вологому чи шумному місці, а також у місцях, де багато пилу, газу, випарів, вібрації та під опромінюванням. У такому разі роботодавець має докласти зусиль, щоб запропонувати вам інше робоче місце, де небезпеки немає. Якщо зробити це неможливо, роботодавець має заборонити вам працювати, повідомивши про цю заборону наглядові органи. Для жінок, що годують груддю, є подібні загальні заборони працювати на підприємствах.

Можуть також існувати причини для небезпеки, не передбаченої загальними заборонами працювати в рамках охорони материнства або охорони праці. У такому разі ваш лікар має вирішити, чи потребуєте ви індивідуальної лікарської заборони працювати. Навіть якщо ви почуваєтеся недобре й маєте враження, що ці труднощі зумовлені вашими умовами праці, може бути видана індивідуальна заборона працювати. Чи це справді так, має встановити лікар. Висновок лікаря може містити повноцінну заборону працювати. Але заборона може бути лише попередня, обмежена певним часом або певними завданнями. Якщо роботодавець узагалі не склав оцінки ризиків для вашого робочого місця або не інформує вас про результати оцінки ризиків, автоматично набуває чинності обмежена в часі заборона працювати. Вона діє доти, доки ваш роботодавець виконає всі вимоги законодавства.

Лікарі можуть видавати й індивідуальні заборони працювати, якщо з медичних причин можливі небезпеки для вашої вагітності або дитини. Наприклад, причиною може бути поява ускладнень або те, що ви чекаєте на передчасні пологи чи народження двійні тощо. Довідку про заборону працювати можуть видавати будь-які лікарі. Вона не конче має бути від гінеколога. Але акушерки видавати таке свідоцтво права не мають. Ви зобов'язані повідомити свого роботодавця, якщо вам заборонено працювати. Для цього краще за все пред'явити довідку. Навіть після пологів можлива індивідуальна лікарська заборона працювати. Наприклад, якщо вас хочуть залучити до робіт, що перевищують вашу працездатність, а ви ще не повністю відновилися.

Загальні й індивідуальні заборони працювати в рамках охорони праці й охорони материнства мають запобігати можливим небезпекам для матері й дитини і завжди стосуються конкретних умов роботи. Отже, ідеться про те, як умови роботи й робоче навантаження впливають на вагітність і материнство. Від цього слід відрізняти проблеми, що діагностуються медично й ведуть до визнання людини непрацездатною. Так завжди буває тоді, коли лікар виявляє у вас не спричинену вагітністю хворобу, через яку ви більше не маєте змоги виконувати свою конкретну роботу. У такому випадку протягом перших шести тижнів хвороби ви й надалі отримуватимете звичайну заробітну плату. Після цього має виплачуватися медична страховка.