Від яких хвороб роблять щеплення?

Захворювання, проти яких слід вакцинувати немовлят, дітей та підлітків, визначає група фахівців — постійний комітет з питань вакцинації, скорочено STIKO. Вони регулярно перевіряють, які щеплення необхідні, а які ні. Нижче ви знайдете короткий опис захворювань, від яких ваша дитина буде захищена за допомогою щеплень. Щеплення проводяться в тому порядку, в якому перераховані тут хвороби. Інформацію про те, коли робити які щеплення, ви можете дізнатись у вашого педіатра та з календаря щеплень.

Ротавіруси є однією з найпоширеніших причин діареї та блювоти у дітей. Збудники ротавірусної інфекції дуже заразні. Без вакцинації майже всі діти хворіють на цю хворобу протягом перших п’яти років життя. Це особливо небезпечно для немовлят, бо через діарею та лихоманку вони можуть дуже швидко втратити стільки рідини, що це може становити загрозу життю дитини. Вакцинація проти ротавірусів — це так звана пероральна вакцинація. Це означає, що вашій дитині не роблять ін’єкції, а вводять вакцину шляхом закапування крапель у рот дитини. Залежно від вакцини щеплення треба повторити два або три рази з інтервалом не менше чотирьох тижнів.

Дифтерія — це інфекційне захворювання, яка передається при кашлі, чханні або розмові на близькій відстані. Збудник — дифтерійна паличка — вражає слизові оболонки та переважно верхні дихальні шляхи, тобто горло, глотку або ніс. Але він може поширюватися по всьому тілу. Потрапляючи в організм, дифтерійна паличка створює небезпечний токсин, який може спричинити незворотні ушкодження серця та інших важливих органів.

Навіть незначні рани можуть призвести до зараження правцевою паличкою. Це пояснюється тим, що бактерії, які викликають захворювання, можна знайти практично скрізь. Коли збудник правця потрапляє в організм людини, він виробляє токсин, який викликає сильні та тривалі м’язові спазми. Тому цю хворобу ще називають рановий правець. Якщо його не лікувати, він майже завжди призводить до смерті. Тому щеплення треба робити всім.

Кашлюк викликається кашлюкової паличкою. Захворювання вражає в першу чергу верхні дихальні шляхи, викликає сильні напади спазматичного кашлю та навіть може викликати задуху. Коклюш може бути небезпечним для життя, особливо для немовлят у віці до шести місяців.

Збудник Haemophilus influenzae — гемофільна паличка типу b — може викликати особливо небезпечні для життя у дитячому віці запалення вуха, носа та горла, легенів і мозку. Вона також може викликати запалення в гортані, що призводить до задухи. Навіть якщо дитина виживає після інфікування ХІБ, в неї — незважаючи на лікування — можуть залишатися незворотні пошкодження слуху та порушення розвитку. Важкі ХІБ-інфекції найчастіше трапляються протягом перших п’яти років життя. Лікування ХІБ-хвороби ускладнюється тим, що деякі види цих бактерій більше не реагують на антибіотики.

Поліомієліт, також відомий як дитячий спинальний параліч, раніше був страшною дитячою хворобою, оскільки він може викликати важкий та невиліковний параліч. Найчастіше вражаються руки та ноги. Збудником захворювання є поліовірус. Він вражає нервові клітини тіла, які відповідають за контроль над м’язами. А ураження дихальних м’язів може призвести навіть до смерті. Хвороба може з’явитися знову через роки після зараження.

Гепатит В — це вірусне інфекційне захворювання, що вражає печінку та поширене у всьому світі. Щорічно лише в Німеччині нею інфікуються від кількох сотень до кількох тисяч людей. Через 1–6 місяців після зараження з’являються грипоподібні симптоми, які часто поєднуються з жовтяницею, тобто жовтуватим забарвленням шкіри. Також іноді виникають нудота та блювота. Вірус знаходиться в крові, а також в інших рідинах організму інфікованої людини. Інфіковані гепатитом вагітні жінки можуть передати вірус своїй дитині під час вагітності або пологів. Однак більшість людей заражаються статевим шляхом. Тим не менш, фахівці радять робити щеплення в дитинстві. На це є дві причини. По-перше, немовлята дуже рідко заражаються гепатитом В. Але коли це трапляється, вони часто залишаються інфікованими назавжди. По-друге, рання вакцинація гарантує, що діти будуть точно захищені пізніше, коли вони виростуть і почнуть статеве життя. Зазвичай немовлятам роблять щеплення полівалентною вакциною, що містить шість антигенів, зокрема проти гепатиту В, правця, дифтерії, кашлюку, поліомієліту та ХІБ-інфекції.

Пневмококи — це бактерії, які викликають важкі захворювання, такі як менінгіт, пневмонія або запалення середнього вуха. У гіршому випадку вони можуть призвести до незворотних пошкоджень або навіть до летального результату. До групи високого ризику належать немовлята та малюки, оскільки захист їх організму проти хвороб ще не настільки сильний. Також до групи ризику потрапляє кожен, хто вже ослаблений вірусною інфекцією. У більшості випадків захворювання на гнійний менінгіт у дітей викликані пневмококом. Бактерії передаються повітряно-крапельним шляхом, головним чином при кашлі та чханні.

Захворювання викликає вірус кору, який є дуже заразним. Заражені люди поширюють його у вигляді дрібних крапель у повітрі, коли говорять, кашляють і чхають. Якщо ви вдихнете їх, ви можете дуже легко заразитися. Але ви також можете заразитися, якщо торкатися речей, якими користувалися хворі на кір. Кожен інфікований спочатку має симптоми, схожі на грип та лихоманку. Пізніше червоні плями з’являються спочатку на вухах, а потім на всьому тілу. Висипання є типовою ознакою кору. У більшості випадків ця хвороба проходить сама. Однак у рідкісних випадках це може призвести до більш серйозних проблем, наприклад, до такого небезпечного захворювання, як енцефаліт.

Паротит — це вірусне захворювання, яке спочатку викликає грипоподібні симптоми, такі як лихоманка, кашель і головний біль. Типовим для епідемічного паротиту є набряк привушної слинної залози з однієї або обох сторін, який зазвичай триває від трьох до восьми днів. Паротит зазвичай лікується без проблем. Однак у кожного десятого, хто ним хворіє, розвивається запалення мозкових оболонок. Дуже рідко буває навіть запалення головного мозку або слухового нерва. Тоді існує ризик незворотних пошкоджень, таких як параліч або постійна втрата слуху. Для хлопчиків свинка становить ще одну небезпеку. Чим старше вони на момент захворювання, тим більше ризик запалення яєчок, внаслідок чого у подальшому може знизиться фертильність.

Краснуха — це вірусне інфекційне захворювання, яка може викликати характерний червоний висип. Однак ознаки захворювання не у всіх однакові. Деякі люди навіть не помічають інфекції. Часто краснуху не діагностують, оскільки симптоми схожі з симптомами інших захворювань. Найчастіше це інфекційне захворювання проходить без проблем. Особливо небезпечна краснуха в перші чотири місяці вагітності. Саме тому всіх вагітних, які приходять на профілактичні медобстеження, перевіряють на краснуху, а результат заносять до медичної картки матері (Mutterpass).

Типовим симптомом вітряної віспи є висипання на шкірі з безліччю дрібних пухирів, які сильно сверблять. Збудником вітряної віспі є вірус. Він називається вірус вітряної віспи. Зазвичай вірус вітряної віспи передається при кашлі та чханні. Також можливе зараження при вдиханні крапельок з пухирців висипу. Зазвичай вітряна віспа лікується без проблем. Однак у підлітків і дорослих захворювання часто протікає важче, ніж у дітей. Якщо ви вже перехворіли на вітряну віспу або зробили щеплення від неї, то вдруге не захворієте. Однак вірус може постійно залишатися в певних нервових клітинах навіть після подолання інфекції. Якщо імунітет до хвороби слабшає, наприклад, у старості або при певних захворюваннях, через багато років людина все ж може захворіти другий раз. Вона проявляється іншими симптомами і називається оперізуючим лишаєм. Кожен, хто не був вакцинований проти вітряної віспи та ще не хворів на вітряну віспу, може заразитися та захворіти на вітряну віспу.

Менінгококи — це бактерії, які можуть викликати запалення оболонок головного мозку або зараження крові. Збудники передаються при тісному контакті з хворою людиною або повітряно-крапельним шляхом, насамперед при кашлі або чханні. Кожного, хто захворів на менінгококову інфекцію, зазвичай доводиться лікувати в лікарні, а іноді й у відділенні інтенсивної терапії через проблеми, які часто виникають. Зараження крові може навіть привести до летального результату. Менінгіт може залишити незворотні пошкодження, такі як порушення розвитку, параліч, судоми та глухота.