Якщо вагітність завершується смертю дитини, це важка подія для тих, кого це стосується. Вам потрібно час, щоб змиритись з цією подією. Говоріть з тим, кому довіряєте про Ваші почуття або зв'яжіться з людьми, які професійно будуть на Вашій стороні. Передусім Вам потрібно знати, що Ви не одна з цим жахливим досвідом.
Коли говорять про викидень?
Термін викидень використовують, коли померла дитина важить менше 500 грамів. Він може бути пов'язаний з сильними кровотечами та спазматичними болями. Проте, також може статись, що Ваш лікар або Ваша акушерка під час профілактичного огляду встановлять, що Ваша дитина не подає ознак життя. Якщо дитина померла в материнській утробі, Вам іноді порадять вишкрібання матки. Зазвичай Вам не потрібно зразу проходити цю процедуру. Важливо, щоб Ви попрощались зі своєю дитиною і дозволили собі сумувати.
Часто викидні залишаються непоміченими
Приблизно кожна третя жінка переживає за своє життя один викидень. Часто це залишається непоміченим, оскільки вагітність ще не була виявлена. Більшість викиднів трапляються на перших дванадцяти тижнях вагітності. Пізнім називають викидень, який трапляється між 12 та 24 тижнем вагітності.
Мертвонародження
Коли після 24 тижня вагітності дитина приходить на світ мертвою, говорять не про викидень, а про мертвонародження або народження дитини мертвою. Те саме стосується усіх дітей, які важать більше 500 грам. Зазвичай лікар чи акушерка встановлює протягом профілактичного огляду, що дитина померла в материнській утробі. Тоді у вагітних і їхніх близьких є кілька днів часу, щоб попрощатись з їхньою дитиною. Після того дитина приводиться на світ. Багато жінок бажають зробити кесарів розтин. Проте переважно радять, щоб дитина вийшла природним шляхом. Досвід показує, що жінки краще можуть пропрацювати втрату дитини, якщо відпускають її крок за кроком. Багато матерів і їхніх родичів тримають дитину після народження на руках і дають їй ім'я.
Чи можу я поховати свою дитину?
Якщо Ви втратили дитину через викидень, ви можете поховати її, якщо Вам би хотілось цього. Але Ви не зобов'язані це робити. У багатьох лікарнях передбачена загальна могила для поховання рано померлої дитини. Інша справа - це народження дитини мертвою або мертвонародження. У такому випадку дитину потрібно зареєструвати у відділі РАЦС (Standesamt) і батьки зобов'язані поховати дитину.
Як мені обійтись із втратою?
Більшість жінок дуже важко переживають смерть малюка. Вони думають, що зробили щось неправильно або мають відчуття, що з ними щось не так. Поговоріть про Ваші почуття з тими, кому довіряєте. Також задійте в це Вашого партнера (партнерку). Ця людина також втратила дитину і їй потрібно обходитись з власними і вашим спільним сумом. Буде корисним ритуал для Вас однієї чи обох, яким Ви попрощаєтесь з Вашою втраченою дитиною. Ви можете написати лист померлій дитині або купити собі прикрасу, яка буде нагадувати про дитину.
Професійна допомога і групи самодопомоги
Для багатьох жінок важливо поговорити про втрати з експертом. Ви можете попросити Вашу акушерку про підтримку або звернутись в консультаційний центр поблизу. Деяким жінкам або парам корисно обмінятись почуттями у групі самодопомоги з іншими людьми, які пережили таку ситуацію і мали подібний досвід. Коли Ви абсолютно не здатні впоратись з ситуацією, зверніться до психотерапевта.