Під час пологів можливі всілякі травми. Особливо часто страждає промежина. Проміжок між анусом і піхвою складається зі шкіри, м’язів, жиру і сполучної тканини. Коли ваша дитина з’являється на світ, ця ділянка може перевантажитися й розтягтися. Нерідко промежина рветься сама собою. У рідкісних випадках персонал, що приймає пологи, вирішує превентивно розітнути промежину. Травми промежини звичайно легко лікуються й загоюються. Лише інколи виникають ускладнення. Розрив і розтин промежини належать до найпоширеніших пологових травм.

Є офіційна класифікація травм промежини. Травми першого ступеня — це розриви шкіри промежини й вагіни. Ці рани зашивають одразу після пологів під місцевим наркозом. Інколи лікарі й акушерки навіть не накладають швів, і рани загоюються самі собою. При травмах другого ступеня ушкоджується й мускулатура промежини. На такі рани накладають шви. Травми першого й другого ступенів виникають часто. Але вони зазвичай швидко загоюються.

При травмах третього ступеня треба лікувати тріщину сфінктера. При травмах четвертого ступеня ушкоджується і слизова оболонка кишки. Якщо травми дуже серйозні, лікарі оперують пацієнтку під загальним наркозом. На повне відновлення промежини може піти кілька тижнів. У рідкісних випадках сфінктер може не функціювати як слід ще довгий час після втручання. Інколи виникають навіть фістули або абсцеси, що потребують лікування. Розрив промежини четвертого ступеня трапляється дуже рідко.

Промежину можна підготувати до пологів. Приблизно за шість тижнів до розрахункової дати пологів можна почати регулярний масаж промежини. Завдяки цьому тканина між анусом і піхвою стає еластичніша. Для масажу краще за все скористатися мигдалевою олією або олією жожоба зі звичайної аптеки. Слід також масажувати статеві губи, роблячи і їх еластичнішими. Деякі акушерки, якщо породілля не проти, масажують промежину й під час пологів.

Якщо треба зробити розтин промежини, її надрізають у напрямку сфінктера. Це може полегшити перебіг пологів. Нині до розтину промежини вдаються, якщо під час пологів виникають серйозні проблеми, наприклад, якщо в дитини дуже велика голова або якщо дитина переживає сильний стрес, а тому треба прискорити її появу на світ. Зазвичай акушерський персонал намагається уникнути розтину промежини. Під час цього втручання перерізаються нерви, судини і м’язи, що інакше залишилися б цілими. На відміну від розтину промежини, розрив промежини трапляється тільки в тонких місцях тканини, а тому легше гоїться.

Ви можете допомогти своїй промежині відновитися після пологів. Важливо її берегти. Навіть якщо промежина не болить, перший час намагайтеся якомога менше сидіти або перебувати у вертикальному положенні з навантагою на промежину. Прискорює загоєння й ретельний догляд за ранами. Міняйте післяпологові прокладки кожні дві-три години; регулярно очищайте рани або шов. Для цього вистачить теплої води. Можна також скористатися ніжним милом з нейтральною кислотністю. Якщо вам пече, коли ви ходите в туалет, спробуйте пустити теплу воду в інтимну зону, коли мочитеся. Для цього бажано мати напохваті лійку з довгим носиком. Коли післяпологові виділення стануть не такими інтенсивними, час від часу потрібно добре провітрювати рани. Якнайчастіше обходьтеся без трусиків.

Прискорити загоєння промежини й пом’якшити болі можна сидячими ваннами. Дізнатися, які добавки підійдуть вам для ванни, можна в аптеці або в акушерки. Застосовувати ванни можна з 5-го дня після пологів. Допоможуть пом’якшити біль і холодні компреси або охолоджувальний гель. Якщо вам боляче під час дефекації, потрібно перейти на корисне для травлення харчування й багато пити, щоб випорожнення не були надто тверді. Їжте, наприклад, пшеничні висівки, лляне насіння й розм’якшений чорнослив. Так ви зменшите навантагу на травмоване місце між піхвою і анусом.

Якщо промежину зашили після розриву або розтину, ваша рана підлягає регулярному огляду. Як правило, це відбувається в лікарні. Але перебіг загоєння контролює також акушерка, що відвідує вас удома. У рамках підсумкового огляду по завершенні післяпологового періоду промежину оглядають ще раз. У більшості випадків чутливе місце до цього часу вже добре загоюється.